Види та особливості дитячої обдарованості:

• Інтелектуальна – вид обдарованості, який забезпечує швидке оволодіння основними поняттями, запам’ятовування та зберігання інформації; високорозвинені здібності переробки інформації дають змогу досягти успіхів у багатьох галузях знань, відзначається гострота мислення, спроможність практичного застосування знань, високий розвиток пізнавальних мотивів.

• Академічна – вид обдарованості, який проявляється в успішності вивчення окремих навчальних предметів. Ця обдарованість є більш частковою, вибірковою.

• Творча – особливий вид обдарованості, який породжується або здатністю продукувати, висувати нові ідеї, винаходити, або здатністю блискуче виконувати, використовувати те, що вже створено, відзначається високий показник оригінальності, розробленості, гнучкості, швидкості.

• Лідерська (соціальна обдарованість) – виняткова здібність встановлювати зрілі конструктивні взаємини з іншими людьми, тобто здатність розуміти, любити, співчувати, ладнати з іншими. Такі діти відзначаються фізичною привабливістю, акуратністю в зовнішньому вигляді, зайнятістю в різних заходах і позитивних внеском у них.

• Художня – вид обдарованості, яка забезпечує високі досягнення в галузі художньої творчості й виконавської майстерності в музиці, живопису, скульптурі, літеретурі, акторському мистецтві, виявлення зацікавленості до візуальної інформації, розвиток випереджувальних умінь.

• Психомоторна діяльність – вид обдарованості, у якій виявляється зацікавленість до діяльності, яка вимагає точної моторики; володіння гарною зорово-моторною координацією; цікавість до руху (біг, стрибки, лазіння); наявність широкого діапазону руху; гарне утримання рівноваги при виконанні рухових вправ; високий рівень основних рухових навичок; володіння винятковою фізичною силою.

Ознаки обдарованості дітей різного віку за А. І. Доровським

Раннє дитинство (1-3 роки). Невгамовна цікавість, нескінченні запитання, вміння стежити за декількома подіями, великий словниковий запас, захопленість словесним розфарбуванням, розвинена мова, вживання складних слів і речень. Підвищена концентрація уваги на чомусь одному, завзятість у досягненні результату в сфері, якою цікавиться, здібності до малювання, музики, лічби, багата фантазія.

Дошкільний період (4-7років). Відмінна пам’ять, інтуїтивні стрибки, яскрава уява, нечіткість у розмежуванні реальності й фантазії, перебільшені страхи, егоцентризм, тонка моторна координація, віддає перевагу товариству старших дітей та дорослих. Добрий, відкритий, тямущий; чудове володіння мистецтвом мовної комунікації; величезна допитливість, винайдення власних слів, гостре реагування на несправедливість.

Шкільний період (8 -17 років). Успіх у багатьох починаннях, високі результати, потреба в колекціонуванні, класифікації, із задоволенням приймає складні й довгострокові завдання, чудове почуття гумору, розвинута оперативна пам’ять, логічне мислення, володіння основними компонентами вміння навчатися, оригінальність словесних асоціацій, побудова чіткого образу майбутньої діяльності.

Дорослий період (після 18 років). Легкість засвоєння нових ідей і знань, комбінування знань оригінальними способами, гнучкість у концепціях, способах дій, соціальних ситуаціях. Дуже добре розвинені навики спілкування, відкритий, дружелюбний, цінує гумор. Жива й безпосередня уява. Не тамує свої почуття та емоції. Активний, наполегливий, енергійний, схильний до ризику. Незалежний у судженнях, поведінці.

Психологи розрізняють загальні та спеціальні здібності. Загальні – це загальні розумові, інтелектуальні здібності. Спеціальні – здібності до окремих видів діяльності, до тих чи інших видів мистецтва, мов, математики, техніки.

Обдарованість, як правило, визначається шляхом вивчення сфери її прояву, інтелектуального діапазону (сукупності інтелектуальних можливостей), сфери найвищих досягнень у реалізації здібностей, рівня фізичного розвитку, рівня працездатності, мотиваційного обґрунтування та його відображення в емоційному настрої й вольовій завзятості зростаючої людини. Тобто діагностика обдарованості насамперед спирається на результати продуктивної діяльності (підсумки олімпіад, конкурсів, змагань, дані психолого-педагогічних обстежень).   Батькам і вчителям варто знати, що всі успіхи дитини спочатку з упевненістю можна оцінити як вікові прояви обдарованості, а чи стануть вони стійкими індивідуальними особливостями, буде залежати від багатьох внутрішніх і зовнішніх умов.

Відповідно можуть бути виділені наступні види дитячої обдарованості:

Практична обдарованість виявляється у практичній діяльності, зокрема, можна виділити обдарованість в ремеслах, спортивну і організаційну.

 У пізнавальній діяльності виявляється інтелектуальна обдарованість різних видів залежно від наявного змісту діяльності (обдарованість у області природних і гуманітарних наук, інтелектуальних ігор і ін.); В художньо-естетичній діяльності виявляється хореографічна, сценічна, поетична для літератури, образотворча і музична обдарованість; В комунікативній діяльності - лідерська і аттрактивна обдарованість. І, нарешті, в духовно-ціннісній діяльності - обдарованість, яка виявляється в створенні нових духовних цінностей і служінні людям.

  Кожен вид обдарованості припускає одночасне включення всіх рівнів психічної організації з переважанням того рівня, який найбільш значимий для даного конкретного виду діяльності. Наприклад, музична обдарованість забезпечується всіма рівнями психічної організації, при цьому на перший план можуть виходити або сенсомоторні якості (і тоді ми говоримо про віртуоза), або емоційно-експресивні (і тоді ми говоримо про рідкісну музичність, виразність тощо). Кожен вид обдарованості за своїми проявами охоплює в тій чи іншій мірі всі п'ять видів діяльності. Наприклад, діяльність музиканта-виконавця, будучи за визначенням художньо-естетичної, крім того, формується і виявляється в практичному плані (на рівні моторних навиків і виконавської техніки), пізнавальному плані (на рівні інтерпретації музичного твору), в комунікативному плані (на рівні комунікації з автором виконуваного твору і слухачами), духовно-ціннісному плані (на рівні додання сенсу своєї діяльності як музикант). Класифікація видів обдарованості за критерієм «вид діяльності і сфери психіки, що її забезпечують» є найбільш важливою щодо розуміння якісної своєрідності природи обдарованості.   

Отже, обдарованість виступає як інтегральний прояв різних здібностей в цілях конкретної діяльності. Один і той же вид обдарованості може носити неповторний, унікальний характер, оскільки окремі компоненти обдарованості у різних людей можуть бути виражені різною мірою.  Яскрава обдарованість або талант свідчить про наявність високих здібностей по всьому набору компонентів, що визначаються діяльністю, а також про інтенсивність інтеграційних процесів «усередині» суб'єкта, що включають його в особистісну сферу. Питання про існування творчої обдарованості виникає оскільки аналіз обдарованості з необхідністю ставить проблему її зв'язку з творчістю як її закономірним результатом. Розгляд «творчої обдарованості» як самостійного виду обдарованості базується на низці початкових суперечностей в самій природі здібностей і обдарованості, які знаходять віддзеркалення в парадоксальній феноменології: людина з високими здібностями може не бути творчою і, навпаки, нерідкі випадки, коли менш навчена і навіть менш здібна людина є творчою.     Таким чином, «творча обдарованість» не розглядається як особливий, самостійний вид обдарованості, характеризуючи будь-який вид праці. Умовно кажучи, «творча обдарованість» - це характеристика не просто вищого рівня виконання будь-якої діяльності, але її перетворення і розвитку.   

Актуальна обдарованість – це психологічна характеристика дитини з такими наявними (вже досягнутими) показниками психічного розвитку, які виявляються у вищому рівні виконання діяльності в конкретній наочній області в порівнянні з віковою і соціальною нормами. В даному випадку йдеться не тільки про учбову, але і про широкий спектр різних видів діяльності. Особливу категорію актуально обдарованих дітей складають талановиті діти. Вважається, що талановита дитина – це дитина, досягнення якої відповідають вимозі об'єктивної новизни і соціальної значущості    Проте далеко не завжди обдарованість виявляє себе так явно. Прихована обдарованість виявляється в атиповій, замаскованій формі, вона не помічається такими, що оточують, В результаті зростає небезпека помилкових висновків про відсутність обдарованості такої дитини.   Нерідко в «бридкому каченяті» ніхто не бачить майбутнього «прекрасного лебедя», хоча відомі численні приклади, коли саме такі «неперспективні діти» добивалися високих результатів. Причини, що породжують феномен прихованої обдарованості, криються в специфіці культурного середовища, в якому формується дитина, в особливостях його взаємодії з навколишніми людьми, в помилках, допущених дорослими при його вихованні і розвитку, і т.п. Приховані форми обдарованості - це складні за своєю природою психічні явища. У випадках прихованої обдарованості, що не виявляється до певного часу в успішності діяльності, розуміння особових особливостей обдарованої дитини особливо важливо.       Спеціальна обдарованість виявляє себе в конкретних видах діяльності і звичайно визначається відносно окремих областей (поезія, математика, спорт, спілкування і т.д.). У основі обдарованості до різних видів мистецтва лежить особливе, причетне відношення людини до явищ життя і прагнення утілити ціннісний вміст свого життєвого досвіду у виразних художніх образах. Крім того, спеціальні здібності до музики, живопису і інших видів мистецтва формуються під впливом яскраво вираженої своєрідності сенсорної сфери, уяви, емоційних переживань і т.д. Ще одним прикладом спеціальних здібностей є соціальна обдарованість - обдарованість у сфері лідерства і соціальної взаємодії (сім'я, політика, ділові відносини в робочому колективі. У свою чергу, спеціальна обдарованість робить вплив на виборчу спеціалізацію загальних, психічних ресурсів особистості, підсилюючи тим самим індивідуальну своєрідність і самобутність обдарованої людини

 У свою чергу, відсутність яскравих проявів обдарованості в дитячому віці не означає негативного висновку щодо перспектив подальшого психічного розвитку особи. Прикладом ранньої обдарованості є діти, які одержали назву «вундеркінди». Вундеркінд (буквально «чудова дитина») - це дитина, як правило, дошкільного або молодшого шкільного віку з надзвичайними, блискучими успіхами в якому-небудь певному виді діяльності - математиці, поезії, музиці, малюванні, танці, співі і т.д. Особливе місце серед таких дітей займають інтелектуальні вундеркінди. Це не по роках розвинені діти, чиї можливості виявляються в украй високому випереджаючому темпі розвитку розумових здібностей. Для них характерний надзвичайно раннє з 2-3 років, освоєння читання, птсьма і рахунку; оволодіння програмою трирічного навчання до кінця першого класу; вибір складної діяльності за власним бажанням (п'ятирічний хлопчик пише «книгу» про птахів з власноручно виготовленими ілюстраціями, інший хлопчик в цьому ж віці складає власну енциклопедію по історії і т.п.). Їх відрізняє незвичайно високий розвиток окремих пізнавальних здібностей (блискуча пам'ять, незвичайна сила абстрактного мислення і т.п

  Отже, будь-який індивідуальний випадок дитячої обдарованості може бути оцінений з погляду всіх вищезазначених критеріїв класифікації видів обдарованості. Обдарованість виявляється, таким чином, багатовимірним за своїм характером явищем.  

 До виділених семи видів інтелекту відносяться наступні.

 Лінгвістичний інтелект — здатність використовувати мову для того, щоб створювати, стимулювати пошук або передавати інформацію (поет, письменник, редактор, журналіст).

Музичний інтелект — здатності виконувати, складати музику чи одержувати від неї задоволення (музичний виконавець, композитор).

 Логіко-математичний інтелект — здатність досліджувати категорії, взаємини і структури шляхом маніпулювання об'єктами або символами, знаками й експериментувати упорядкованим образом (математик, учений).

 Просторовий інтелект — здатності уявляти, сприймати об'єкт і маніпулювати їм у розумі, сприймати і створювати зорові або просторові композиції (архітектор, інженер, хірург).

Тілесно-кінестетичний інтелект — здатності формувати і використовувати рухові навички в спорті, виконавському мистецтві, у ручній праці (танцівниця, спортсмен, механік). Особистісний інтелект має дві сторони, що можуть розглядатися окремо — це інтраособистісний і інтерособистісний інтелект.

Інтраособистісний інтелект являє собою здатність керувати своїми почуттями, розрізняти, аналізувати їх і використовувати цю інформацію у своїй діяльності (наприклад, письменник).

 Інтерособистісний інтелект - це здатність зауважувати і розуміти потреби і наміри інших людей, керувати їх настроями, передбачати поводження в різних ситуаціях (політичний лідер, педагог, психотерапевт).   Існує ціла мережа навчальних закладів, що розвивають ці здібності, — спортивні школи і гуртки, балетні студії і школи і т.п. Психомоторна обдарованість одержала повсюдне визнання, її особливий статус не викликає бурхливих дискусій і обвинувачень у недемократизмі.

Художня обдарованість   підтримується і розвивається в спеціальних школах, гуртках, студіях. Він має на увазі високі досягнення в області художньої творчості і виконавської майстерності в музиці, живописі, скульптурі, акторські здібності.   Ці діти приділяють багато часу, енергії вправам, досягненню майстерності у своїй області. У них залишається мало можливостей для успішного навчання, вони часто мають потребу в індивідуальних програмах по шкільних предметах, у розумінні з боку вчителів і однолітків.

Загальна інтелектуальна обдарованість була розглянута раніше. Головним є те, що діти з обдарованістю цього виду швидко опановують основними поняттями, легко запам'ятовують і зберігають інформацію. Високо розвиті здібності переробки інформації дозволяють їм процвітати в багатьох областях знань.

 Трохи інший характер має академічна обдарованість, що виявляється в успішності навчання окремим навчальним предметам і є більш приватної, виборчої. Ці діти можуть показувати високі результати по легкості, глибині, швидкості просування — у математику або іноземній мові, фізику або біології й іноді мати неважливу успішність по інших предметах, що сприймаються ними не так легко. Виражена вибірковість устремлінь у відносно вузькій області створює свої проблеми в школі й у родині. Батьки і вчителі бувають незадоволені тим, що дитина не учиться однаково добре по всіх предметах, відмовляються визнавати його обдарованість і не пробують знайти можливості для підтримки і розвитку спеціального дарування. Як приклад академічної обдарованості можна назвати широко відому математичну обдарованість.   Здатність до формалізованого сприйняття математичного матеріалу, схоплюванню формальної структури задачі.

 Особливо був виділений такий вид обдарованості як творча (або творче, продуктивне мислення Одні фахівці думають, що творчість, креативність є невід'ємним елементом усіх видів обдарованості, що не можуть бути представлені окремо від творчого компонента  Разом з тим дослідження показують, що діти з творчою спрямованістю нерідко володіють деякими поведінковими характеристиками, що їх виділяють і які — на жаль! — викликають аж ніяк не позитивні емоції у вчителів і оточуючих людей: відсутність уваги до умовностей і авторитетів; велика незалежність у судженнях; тонке почуття гумору; відсутність уваги до порядку і «належної» організації роботи; яскравий темперамент.     

• обдарованість - це виняткова здатність установлювати зрілі, конструктивні взаємини з іншими людьми. Таке, цілісне, по суті, визначення проіснувало недовго, тому що очевидно комплексний характер цієї здатності. Виділяють такі структурні елементи соціальної обдарованості як соціальна перцепція, просоціальна поведінка, моральні судження, організаторські уміння і т.д. обдарованість виступає як передумова високої успішності в декількох областях. Вона припускає наявність здатності розуміти, любити, співпереживати, ладити з іншими, що дозволяє бути гарним педагогом, психологом, психотерапевтом, соціальним працівником. Таким чином, поняття соціальної обдарованості охоплює широку область проявів, зв'язаних з легкістю встановлення і високою якістю міжособистісних відношень. Ці особливості дозволяють бути лідером, тобто виявляти лідерську обдарованість. обдарованість відмінна від інтелектуальної, хоча дослідження показали, що вона вимагає розумового розвитку вище за середнє.   Цих людей можна пізнати по надзвичайній ефективності їхньої соціальної поведінки.  

 Лідерську обдарованість можна розглядати як один із проявів соціальної обдарованості, більш зв'язане з активною взаємодією з іншими людьми. Існує безліч визначень лідерської обдарованості, у яких можна, проте, виділити загальні риси. Головним є те, що визначений набір умінь лідера уможливлює для групи досягти поставлених перед нею цілей при взаємному задоволенні один одним і з почуттям особистої самореалізації.   

ВИСНОВКИ. Виділення багатьох видів обдарованості служить важливій меті – привернути увагу до більш широкого спектра здібностей, що повинні одержати визнання і можливості для розвитку.