Структура шкільного дитячо-юнацького об'єднання "Світоч" (ШДЮОС)


 

Детально ознайомитись можна тут

Управлінська модель створення успішного партнерства
 для розвитку кожної дитини

Побудова нової системи освіти в Україні, у тому числі і системи управління, не можлива без глибокого вивчення та застосування надбань педагогічної науки і практики минулих поколінь. Виховання нового покоління українців потребує нових підходів до створення сучасної управлінської моделі.  Сучасний освітній заклад може розвиватися лише на основі нових сучасних ідей і підходів до створення успішного партнерського простору, який відповідає потребам часу. Наш  освітній заклад  - Сиваська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 - модель школи, у якій суттєво змінено зміст навчання й саму систему взаємин всіх учасників освітнього процесу. У школі склалася своя власна система форм і методів  партнерської взаємодії.  Чому саме партнерство,  та у поєднанні з ним парадигма управлінської моделі стали напрямком діяльності всіх учасників шкільного освітнього процесу? Відомий український письменник, доктор філософії та українознавства Євген  Олександрович Сверстюк у своїй праці «Духовні джерела Відродження» писав, що ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Духовна криза людства нині є найбільшою тривогою світу. Що відбувається сьогодні зі світом і Україною? Втрачається найбільша велич народу – його духовна культура, що йде від наповнення нашої душі тим величним життєдайним змістом, що спонукає нас на милосердя, любов до всього, співпереживання, доброту, щирість, радість, віру, надію, терпіння, любов до Бога і правду. Виховання цих найголовніших рис неможливе без тісної партнерської співпраці всіх учасників освітнього процесу і громадськості. Тому побудова успішного партнерського простору і буде одним із головних  напрямків діяльності всіх учасників освітнього процесу.

Наслідуючи слова великого педагога ХХ століття В.О.Сухомлинський «У природі немає дитини безталанної, ні на що не здатної, кожному можна  дати щастя творення, кожного треба вивести в люди…», наш колектив поставив  одним із першочергових завдань  формування таких  цінностей нового покоління українців: здатність до партнерства, професіоналізм, толерантність, гармонію, милосердя. І ці цінності становитимуть  провідну характеристику людини нового українського суспільства, її пріоритетів, такий рівень розвитку особистості, який здатний об`єднати людей і буде регулятором їхньої духовної та моральної поведінки.
 

Партнерство – це співпраця, спрямована на загальний пошук рішення, яке б задовольняло інтереси усіх учасників освітнього процесу, довіру і відвертість, взаємну відповідальність. Високий рівень знань і досвіду в поєднанні з прагненням до розвитку й удосконалення – це той професіоналізм, який педагоги школи повинні  виховувати в кожному учневі, а терпимість і пошана до інтересів, поглядів дітей, їх переконань є толерантною складовою розвитку особистості. Школа віддзеркалює все те, що відбувається в державі, тому у освітньому середовищі особистість учителя є визначальною фігурою, що  забезпечує гармонійний  розвиток – баланс між інтелектом та інтуїцією, теорією і практикою, матеріальним і духовним, соціумом і природою, індивідуальністю і командою однодумців. Сьогодні є успішною модель особистісно зорієнтованого управління закладом освіти, як системною цінністю. І головним у цій моделі є повага до людини як особистості, довіра до неї. Управління закладом освіти сьогодні не можливе без визначення головних пріоритетів управлінської моделі – принципів  діяльності: цілеспрямованості і критеріальності (визначення мети і подальше прогнозування бажаного результату); адаптивності (підхід, згідно з яким школа  формує свої очікування того, що станеться в майбутньому, на підставі того, що відбулося в минулому); професіоналізму (компетентності директора і вчителів); науковості (вивчення основ управління і законодавчих освітянських документів); гуманізації і демократизації управління (причетності до загального управління справою, відчуття власної гідності, свободи вибору методів, засобів і способів діяльності, підвищення рівня самостійності у  прийнятті рішень та делегування повноважень); детермінованості (визначення реальної соціальної мети і врахування потреб кожного); розподілу компетенцій (відповідно до узгодження функцій); відкритості (вільного обміну інформацією із зовнішнім і внутрішнім середовищем з метою коригування своїх цільових функцій); фінансово-економічної забезпеченості праці (створення умов для розвитку матеріально-технічної бази освітнього закладу, пошук джерел позабюджетного фінансування та встановлення режиму фінансової самостійності закладу загальної середньої освіти). Тільки реалізація названих принципів сприятиме  формуванню позитивного іміджу сучасного освітнього закладу.

Управлінську модель створення успішного партнерства засновано на положеннях особистісно орієнтованого підходу, що являє собою послідовне ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії. Учень є суб’єктом навчання і виховання, який має право на самовизначення в царині шкільного громадського життя. Йому надано  можливість, зважаючи на здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та досвід, реалізувати себе в різних видах громадської діяльності. Утверджується позиція школяра як рівноправного учасника освітнього процесу, рушійними силами якого є діалог і співробітництво. Пошук у громадській роботі особистісних смислів.
 

Всю роботу із школярами та  з учнівською молоддю здійснюємо відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», Статуту про учнівське самоврядування в школі, Концепції національно-патріотичного виховання молоді, Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх закладів України  з метою формування в учнів навичок самопізнання, самовизначення, самореалізації, активної життєвої позиції, адекватної оцінки своїх здібностей і можливостей, світогляду, розвитку організаторських здібностей і творчої самодіяльності, підвищення рівня самоорганізації учнівської молоді,    виявлення та підтримки молодих людей з активною життєвою позицією, створення умов для реалізації творчого потенціалу учнів школи, актуалізації інтересу учнівської молоді до питань розвитку демократичної системи, парламентаризму, виборчого права та виборчого процесу.

Шкільний вік – це початок свідомого сприйняття світу, коли закладаються критерії добра і зла, порядності й брехливості, сміливості й боягузтва.  Цей вік є одним із головних етапів виховання, в якому закладаються головні принципи гуманного життя. Без гуманності не можливе формування в учнів витоків духовності. А духовність нерозривно пов’язана з моральним вихованням,  актуальність якого продиктована часом. На сучасному етапі, коли на перший план виходить активізація людського чинника, як однієї з умов подальшого людського прогресу, гуманізації суспільства надається велике значення. І перед школою ставиться завдання не просто підготовки відповідального громадянина, а й людину, здатну самостійно оцінювати, що відбувається і будувати свою діяльність у відповідності до інтересів оточуючих його людей. Вирішення цього завдання пов'язане з формуванням стійких партнерських якостей особистості учнів.

        Колектив педагогів нашої школи розглядає виховання партнерських якостей як спільну діяльність колективу педагогів, органів учнівського самоврядування школи і сім'ї, громадськості, що має на меті формування навичок школярів  на  основі засвоєння ідеалів, норм і принципів суспільного життя, участь у практичній діяльності.

         Тому  налагоджена робота органів учнівського самоврядування  посідає чільне місце в освітній   діяльності учнів та педагогічного колективу. І своїм завданням класні керівники, вихователі та вчителі вважають вироблення в учнів глибокого усвідомлення змісту дорученої їм справи і  організації життя за законами шкільної дитячо-юнацької організації, яка називається «Світоч». Класні керівники та психологічна служба школи працюють над засвоєнням школярами системи   цінностей, які включають:

• Абсолютно вічні цінності (загальнолюдські цінності);
• Національні цінності (патріотизм, історична пам’ять, національна гідність);
• Громадянські цінності (право і свобода людини, обов'язки перед іншими людьми, повага до закону);
• Сімейні цінності (подружня вірність, піклування про дітей, пам’ять про предків).  

У своїй діяльності класні керівники впливають на два важеля: совість і сором, які в результаті поєднання дають  усвідомлення учнями обов’язку. Адже саме ці важелі є регуляторами загальної поведінки наших учнів.

    Ми працюємо, щоб  у кінцевому результаті отримати випускника школи   з чітко виробленою моральністю і активною громадянською позицією (система ідей, норм, принципів, законів і правил поведінки, які регулюють стосунки між людьми, суспільні  погляди, почуття, переконання), сформованою свідомістю (одна із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює  суспільну  діяльність людини),  свідомими  звичками (корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов), вмінням давати самооцінку (внутрішня міра, якою користується людина у своєму ставленні до власної поведінки і поведінки інших людей, суспільних подій і явищ).

Щоб реалізувати завдання виховання свідомого громадянина України та отримати вищезазначений кінцевий результат, ми неухильно дотримуємось принципів партнерства всіх членів шкільної  дитячо – юнацької організації «Світоч». А це цілеспрямованість, зв'язок з життям, виховання у праці, виховання особистості у колективі, індивідуальний підхід до учня у вихованні, системність, послідовність та наступність у вихованні, поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього, гармонійне поєднання свободи й необхідності. Самоврядування у школі є одним із аспектів соціалізації молоді. Воно виконує пріоритетні завдання освіти в Україні з виховання громадянина, формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, якій притаманно почуття власної гідності, повага до прав і свобод людини, свідоме ставлення до обов’язків людини і громадянина, гордість за свою Батьківщину, здатність до саморозуміння і самовдосконалення, активної участі у соціальному житті країни. У формуванні означених вище якостей важливе місце займає середовище, тобто все те, що оточує дитину від народження до кінця життя: сім’я, шкільне оточення, соціальне середовище. Результатом успішної соціалізації дитини можна вважати її готовність до виконання соціальних ролей:

а) Я – успішний учень, у дорослому житті – успішний працівник;

б) Я – система громадянських компетентностей, у дорослому житті - свідомий громадянин;

в) Я – система ціннісних ставлень, у дорослому житті - успішний сім’янин.

Соціалізація охоплює всі етапи життєвого шляху людини, протягом якого вона засвоює та використовує набуті цінності культури. Стратегічною метою шкільного самоврядування є підготовка, формування в особистості   активної, свідомої діяльності, участі в житті країни.

Тому учнівське самоврядування є одним із провідних аспектів у формуванні соціально-активної учнівської молоді, бо саме юнацькі шкільні роки - це перший етап становлення відповідальності, самостійності, розвиток задатків і здібностей лідерства, формування інтересів та нахилів, надбання практичних навичок у суспільній діяльності.

Перший крок до соціалізації учнівської молоді - це наша міні-модель шкільного самоврядування, тобто класний колектив (співдружність). Кожна співдружність має чіткий розподіл доручень між членами класу та консультативне педагогічне керівництво з боку класного керівника та його дублера.

Класне самоврядування не просто дає учневі багаж знань, умінь і навичок перебування в колективі, але й формує його компетентність як загальну здатність, ґрунтовану на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки участі в класному житті.

Другий крок - шкільне самоврядування (ШДЮОС – 7 центрів, 2 ради), яке взаємодіє з класними колективами та охоплює сфери навчання, трудової діяльності та суспільної праці, організації порядку й дисципліни, громадсько-суспільної діяльності, спорту, художньої діяльності тощо.

Члени учнівського самоврядування щорічно беруть участь у Всеукраїнських благодійних акціях «Серце до серця», «Сонечко в долонях» (надання допомоги хворим дітям та дітям-інвалідам); у Екологічній Всеукраїнській акції «Благоустрій України», Всеукраїнському дні довкілля, місячнику екології,  акції «Допоможемо зимуючим птахам». З даного питання маємо великий досвід роботи і у 2017 – 2018 н.р. зайняли  І місце на районному етапі та  І місце в обласному етапі. У художньому конкурсі «Календар GLOBE» на Всеукраїнському етапі школа виборола    І місце, світлина надрукована у Всеукраїнському календарі GLOBE. В обласному конкурсі музеїв, створених у складі навчальних закладів Херсонської області наша школа зайняла ІІ місце, у  творчій естафеті  серед школярів  “Наш дім – Європа” (у рамках  учнівського конкурсу “Лідер року ”) – 2016 р. - І місце, у конкурсі відео роликів “ Час діяти ”(у рамках конкурсу “ Лідер року ”)  2017-2018 н.р. – І місце). Значні перемоги мають члени ШДЮОС і на щорічному обласному конкурсі юних фотоаматорів “ Моя Україно! “  та щорічному обласному конкурсі дитячо-юнацької творчості «Таврійський барво грай».  Наші школярі є учасниками і переможцями Всеукраїнських та Міжнародних соціальних проектів.

Невід’ємною частиною роботи щодо створення партнерського простору для соціалізації учнівської молоді є формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей похилого віку, і людей взагалі, через волонтерську діяльність. Волонтерські загони, які входять до шкільного самоврядування, надають посильну допомогу одиноким та пристарілим мешканцям селища.

Отже, діяльність органів самоврядування в школі сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, процесу соціалізації учнів, ефективному входженню в доросле життя.

Школа керується інтересами та потребами дітей, бо прагне стати улюбленим місцем, де учні не лише навчаються, але й живуть повноцінним і духовним життям. Через шкільне самоврядування відбувається і процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави. Наша шкільна дитячо-юнацька організація   — невід'ємна частина громадського самоврядування, що забезпечує захист прав і інтересів учнів,   їхню участь в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом. Вона функціонує з метою забезпечення виконання учнями своїх обов'язків і захисту їхніх прав й сприяє гармонійному розвитку особистості, формуванню навичок майбутнього організатора, керівника.   Усі учні  мають рівне право на участь в учнівському самоврядуванні безпосередньо; через органи учнівського самоврядування, що обираються шляхом таємного чи відкритого голосування. Вищим органом учнівського самоврядування є   учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський   парламент) є підзвітним учнівській конференції.  Шкільна дитячо-юнацька організація «Світоч» проводить організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі й інші заходи, виконує інші функції. Рішення цього органу учнівського самоврядування мають дорадчий характер. У своїй діяльності ШДЮОС керується законодавством, статутом освітнього закладу та   користується всебічною підтримкою і допомогою педагога-організатора та  заступника директора з навально - виховної роботи у вирішенні питань забезпечення приміщеннями, обладнанням, документацією, коштами за погодженням із керівником закладу. Зокрема, директор школи  всебічно сприяє створенню належних умов для діяльності ШДЮОС щодо закріплення  приміщення, меблів, оргтехніки, забезпечення постійним доступом до мережі Інтернет, відведення місця для встановлення інформаційних стендів та проведення загальношкільних заходів.

 Таким чином, шкільне самоврядування – це режим протікання спільного і самостійного життя, в якому кожен учень може визначити своє місце і реалізувати свої здібності та можливості. Принципом роботи ШДЮОС  є гасло: «В житті держави треба участь брати, за свої вчинки вчитися відповідати, бо Україна – це я, Україна – це ти. Україна – це ми». Через роботу дитячого самоврядування наші школярі готуються до свідомої участі в суспільному житті держави, до самостійної адаптації в умовах швидких змін суспільного життя.

     Керує шкільною організацією рада ШДЮОС на чолі з президентом (шкільний парламент), який обирається відповідно Положенню ШДЮОС «Про вибори шкільного президента».

(Про структуру центрів шкільного парламенту читайте тут)